Фото –
 
 
вул. Володимирська 81-а
Фото – Дисплазія шийки  / 044 / 287 33 17, 287 37 41
Гінеколог • уролог • ендокринолог
УЗД - діагностика • забір аналізів
фізіотерапія
 
вул. М. Максимовича 10 (О.Трутенко)
Фото – Дисплазія шийки  / 044 / 333 4 333
МРТ - діагностика • КТ - діагностика
УЗД - діагностика • забір аналізів
гінеколог • терапевт • кардіолог
вертебролог • фізіотерапія • невролог
уролог • проктолог • хірург • стаціонар
 
пр-т В. Маяковського 70
Фото – Дисплазія шийки  / 066 / 671 33 71
Забір анализів • гінеколог
УЗД - діагностика

Дисплазія шийки матки

  • Безкоштовна консультація (гінек)
    Безкоштовна консультація (гінек)

 

Фото – Дисплазія шийки

дисплазия шейки матки –фотоДисплазія шийки матки – це захворювання, що характеризується змінами в слизовій структурі епітелію шийки матки і появою атипових клітин, на її поверхні. У сучасній медицині ця хвороба називається передраковим станом, так як існує досить висока ймовірність переростання аномальних клітинних утворень в злоякісну ракову пухлину. Ризик розвитку ракової пухлини у пацієнток з цим захворюванням залежить від площі та глибини проникнення атипових клітин, ступеня структурних змін уражених ділянок, а також супутніх цій хворобі, зовнішніх і внутрішніх факторів. В залежності від масштабів проникнення і серйозності ступеня клітинних змін виділяють три стадії розвитку даного захворювання:

  1. Перша стадія. Найлегша стадія розвитку хвороби. Захворювання розвивається в нижніх функціональних шарах епітелію, супроводжується слабо вираженими або зовсім непомітними морфологічними змінами в структурі слизової, а уражені ділянки займають не більше 1\3 всій поверхні слизової.
  2. Друга стадія. Помірна (середня) форма . Характеризується ураженням від 1\3 до 2\3 всій площі слизової оболонки в напрямку від поверхневого шару епітелію шийки матки.
  3. Третя стадія. Важка форма захворювання. Супроводжується помітними змінами в структурі клітин і може досягати значних розмірів, займаючи більше половини (іноді до 2\3) всього епітеліального шару. Для важкої стадії дисплазії шийки матки характерно виникнення мітозів (величезних гіперхромних клітинних ядер).

    Епітелій слизової шийки матки складається з базального (глибокого), проміжного та функціонального (поверхневого) шарів. При дисплазії, клітини в цих шарах епітелію неприродним чином товщають і розростаються, перешкоджаючи процесам нормального функціонування та оновлення здорових клітин.
    У випадку пізньої діагностики хвороби, або при неправильно підібраному лікуванні, дисплазія шийки матки переходить у рак, перетворюючись у серйозну загрозу життю і здоров'ю жінки.

Як виявляється захворювання? Основні симптоми

    Головна складність виявлення цієї недуги полягає у відсутності специфічних симптомів. При першому, найбільш легкогому ступеню розвитку хвороби, жінка часто зовсім не помічає будь-яких клінічних проявів.
У рідкісних випадках, в основному, при більш тяжкій стадії розвитку хвороби, або наявності супутніх інфекцій і захворювань сечостатевої системи, виникають симптоми, характерні для запальних процесів:

  • Свербіж і печіння зовнішніх статевих органів
  • Різкі болі і відчуття дискомфорту під час статевого акту
  • Білі, або інші виділення з статевих шляхів, невстановленого походження, часто мають неприємний запах.
  • При найважчій третій стадії дисплазії можливо виникнення кров'янистих виділень з піхви після статевого акту, а також відчуття тягнучого болю внизу живота.

лечение дисплазии шейки матки – фотоЯк визначається дисплазія шийки матки?

    По причині відсутності будь-яких специфічних симптомів багато жінок нехтують необхідністю регулярного огляду у гінеколога з проведенням ПАП аналізу. В той час, як проведення цих процедур є єдиною можливістю встановити наявність вірусу папіломи, який на сьогоднішній день вважається одним з головних факторів, що провокують розвиток раку і передракових станів шийки матки. Згідно з рекомендацією Всесвітньої Організації охорони Здоров'я, для виявлення та попередження розвитку раку та дисплазії шийки матки, слід дотримуватися такого графіка проведення лабораторних аналізів і гінекологічних оглядів:

  • Для жінок старше 21 року, або не пізніше трьох років з дня початку статевого життя – раз на рік, або раз в два роки, якщо останні кілька тестів були негативними.
  • Жінкам старше 30 років з трьома негативними результатами попередніх ПАП аналізів можна проходити обстеження з періодичністю в 2-3 роки
  • Жінки після 70 років з трьома нормальними показниками ПАП мазків поспіль можуть припинити проходити регулярне обстеження
  • Жінки, які перенесли операцію з видалення матки, можуть припинити регулярну профілактичну здачу аналізів на наявність вірусу папіломи.

Для діагностики та визначення стадії розвитку дисплазії застосовуються:

  • Метод кольпоскопічного огляду
  • Метод лабораторного дослідження підозрілих клітин слизової шийки матки, ПАП-мазок. Це цитоморфологічне дослідження, частіше називають в гінекології цитологічним скринінгом. Цей метод дозволяє визначити наявність атипових клітин і характер зміни їх структури на поверхні шийки матки.
  • У деяких випадках для підтвердження діагнозу і визначення стадії розвитку хвороби, потрібне проведення біопсії (гістологічного аналізу шматочка шийки матки, взятого з ураженої захворюванням зони).
  • Імунологічний метод дослідження (ПЛР). Проведення цього аналізу дозволяє виявити наявність клітин інфекції ВПЛ, які вважаються головною причиною появи цієї хвороби.

Причини виникнення дисплазії шийки матки

    Як було сказано, однією з головних умов виникнення аномальних клітин на поверхні слизової шийки матки сучасна медицина називає наявність у пацієнтки певних штамів вірусу папіломи людини. Варто відзначити, що не всі різновиди вірусу ВПЛ є онкогенними, тобто провокують розвиток раку або передракових станів.
   ВПЛ (вірус папіломи людини) – це вірусна інфекція, серед різновидів якої налічується близько 43 видів і 170 штамів різного ступеня онкогенності. Ступінь поширеності цього вірусу достатньо високий і за оцінками деяких досліджень досягає 60% серед усього людства. Такому високому рівню поширеності вірусу сприяють його висока життєздатність у багатьох умовах, а також відносна простота способів його передачі від людини до людини.

Основні шляхи інфікування вірусом папіломи людини:

  • Найпоширенішим способом зараження ВПЛ-інфекцією є статевий шлях передачі. На відміну від більшості венеричних захворювань, вірус папіломи відрізняється тим, що може передаватися через всі види інтимних контактів, включаючи оральний і анальний секс.
  • Передача інфекції можлива також через кров, наприклад, від матері до дитини під час пологів.
  • За даними медичних досліджень, ВПЛ може якийсь час зберігати життєздатність у відкритому просторі, переважно в місцях загального користування, і проникати в організм людини через пошкоджені ділянки на шкірі.
  • Крім того, в разі нехтування елементарними правилами особистої гігієни, можливо самозараження даною інфекцією під час епіляції або гоління через мікро-порізи на поверхні шкіри.

    Основним симптомом, що сигналізує про наявність в організмі жінки вірусу папіломи, є поява на тілі бородавок, або гострокінцевих кондилом в області геніталій. У разі незадовільних результатів цитологічного аналізу, в більшості випадків проводиться повторне лабораторне обстеження для визначення типу і ступеня онкогенності, виявленого у конкретної людини, типу папілома вірусу.
По ступеню онкогенності (здатність провокувати розвиток ракових клітин) типи вірусу ВПЛ діляться на 3 основних категорії:

  • Неонкогенні типи, а також вірусні штами з низьким рівнем онкогенності, як правило, супроводжуються виникненням гострих генітальних кондилом та бородавок. До таких типів відносяться: 1, 2, 3, 5, 6, 11, 42, 43, 44.
  • Типи вірусу з високим рівнем онкогенності. При виявленні даних вірусних штамів, ризик розвитку аномальних процесів в клітинній структурі епітелію слизової значно зростає. Онкогенними вважаються: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68 типи вірусу.
  • Серед високо-онкогенних штамів вірусу папіломи, виділяють два типи вірусу з найвищим рівнем небезпеки – це 16 і 18.

    При попаданні в організм одного з штамів вірусу з високим рівнем онкогенної активності, клітини інфекції вбудовуються в структуру плоского епітелію слизової шийки матки і починають виробляти білкові сполуки, які призводять до блокування імунних механізмів і пошкодження структури ДНК клітин. Як результат, відбувається утворення атипових клітин, які здатні відтворювати самих себе, перешкоджаючи нормальній роботі природних захисних систем організму. Основна відмінність дисплазії, безпосередньо, раку шийки матки полягає в тому, що при переході від третьої стадії передракового стану до остаточного формування злоякісної ракової пухлини, аномальні клітини набувають здатності до необмеженого багаторазового поділу і розмноження.

Крім інфекції папілома вірусу, причинами виникнення дисплазії шийки матки можуть стати наступні чинники:

  • Тривале використання КОК (оральні контрацептиви) та інших лікарських засобів, що впливають на гормональний фон жінки.
  • Часта зміна статевих партнерів
  • Занадто ранній початок статевого життя. З причини того, що всі необхідні функції слизових оболонок остаточно формуються у віці 18-23 років, більш ранній початок статевого життя здатний призвести до травматизації слизової і подальшого розвитку різних захворювань.
  • Багаторазові пологи або переривання вагітності і будь-які хірургічні маніпуляції, що зачіпають шийку матки. За даними медичних досліджень, у 90% жінок, які перенесли маніпуляції, що травмують слизову шийки, була діагностована ерозія шийки матки.
  • Шкідливі звички, зловживання нікотином, алкоголем або наркотичними засобами
  • Елементарне нехтування правилами особистої гігієни.
  • Спадковість. Як і у випадку з іншими онкологічними захворюваннями, ризик розвитку раку і передракових станів шийки матки істотно зростає, якщо в родині пацієнта вже відбувалися випадки даного захворювання у кого-небудь з близьких родичів.

Лікування

    Імовірність успішного повного лікування дисплазії досить висока. Вирішальну роль у цьому питанні відіграє стадія розвитку, на якій було виявлено захворювання. Чим раніше вдається виявити і приступити до лікування цієї хвороби, тим більш високі шанси пацієнта на повне остаточне одужання.
Вибір певного методу, або стратегії комбінування декількох методик лікування проводиться лікарем гінекологом після проведення всіх необхідних аналізів і залежить від безлічі супутніх факторів. До факторів, що чинять вплив на вибір способу лікування, відносяться:

  • Стадія розвитку захворювання, ступінь структурних змін в клітинах слизової і рівень проникнення уражених клітин в епітеліальний шар шийки матки.
  • Наявність і ступінь онкогенності вірусу ВПЛ, а також інших інфекційних захворювань, які становлять небезпеку для здоров'я жіночих репродуктивних органів.
  • Наявність додаткових запальних процесів
  • Загальний стан здоров'я та імунної системи людини
  • Інші особливості кожної конкретної пацієнтки (вік, загальний стан сечостатевої системи, бажання зберегти репродуктивну функцію)

    У сучасній медицині, В залежності від стадії розвитку хвороби і всіх вищевказаних даних про стан здоров'я людини, перевага, як правило, віддається комбінуванню або вибору однієї з наступних тактик лікування:

    Тактика вичікування. При діагностиці захворювання на ранній стадії розвитку (1 або 2), в молодому віці, при хорошому загальному стані здоров'я і бажання зберегти репродуктивну функцію, можливий вибір вичікувальної тактики ведення хвороби. Так як дана хвороба на ранніх стадіях розвитку, за умови досить високого рівня імунного захисту, здатна до самостійної регресії по закінченні декількох років.

    Крім того, проведення будь-яких хірургічних маніпуляцій загрожує рубцюванням слизової шийки, тобто появою на її поверхні ділянок з ущільненою структурою епітелію. Поява такого роду утворень у структурі епітеліального шару вкрай небажана у випадках, коли пацієнтка бажає зберегти репродуктивну функцію, так як стан слизової поверхні шийки  безпосередноь впливає на процес проходження дитини через родові шляхи. У разі утворення на поверхні шийки деформованих ділянок, природний процес пологів може виявитися дуже небезпечним для жінки з-за високої ймовірності розривів слизової оболонки, що призводить до необхідності проведення процедури кесаревого розтину.

    В основі вичікувальної тактики лежить регулярне проведення гінекологічних оглядів зі здачею всіх необхідних лабораторних аналізів для збереження контролю над ступенем розвитку та інтенсивністю структурних змін в клітинах епітеліального шару слизової шийки матки.

Лікування медикаментозними методами. Такий спосіб лікування, як правило, застосовується у поєднанні з одним із хірургічних методів деструкції або видалення уражених захворюванням ділянок епітелію шийки матки. Однак, у випадках виявлення хвороби на ранніх стадіях та при доброму загальному стані організму пацієнтки, можливий вибір даного методу в якості самостійної лікувальної тактики. У такому разі основний упор в лікуванні робиться на усунення інфекцій і вірусів в області статевої системи, а також лікування запальних процесів та при необхідності регулювання роботи ендокринної системи організму, методом підбору правильних гормональних контрацептивів.

Іншим варіантом, медикаментозної методики лікування дисплазії є підбір імуностимулюючих препаратів для підвищення рівня власних захисних сил організму людини.

Хірургічні методи лікування. Лікування захворювання шляхом хірургічного видалення уражених атиповими клітинами ділянок на сьогоднішній момент визнано одним з найбільш ефективних методом боротьби з даним захворюванням. Чим менше стадія розвитку захворювання і нижче поширеність уражених клітин, тим менше, відповідно, ділянка епітеліальної поверхні, який необхідно видалити. При найбільш важких і запущених формах дисплазії, а також у разі розвитку інвазивного раку шийки матки, як правило, рекомендовано повне видалення матки, з метою збереження життя і здоров'я жінки. У всіх інших випадках оперативне втручання дозволяє зберегти повноцінне функціонування всієї жіночої репродуктивної системи і призводить до успішного повного виліковування. На даний момент, найбільш сучасними і розповсюдженими вважаються наступні способи деструкції уражених хворобою ділянок шийки матки:

  1. Деструкція атипових клітинних утворень шляхом припікання рідким азотом (кріотерапія)
  2. Електрокоагуляція
  3. Видалення шкідливих клітин за допомогою вуглекислого, або аргонового лазера
  4. Руйнування аномальних клітин епітелію методом радіохвильового впливу
  5. А також широко відомий, однак самий застарілий і найменш популярний на сьогоднішній день - метод видалення аномальних клітинних утворень шляхом традиційного оперативного втручання, конізації уражених зон епітелію шийки матки.

    У більшості випадків, для успішного лікування даної хвороби, лікарем-гінекологом призначається оптимальний спосіб комбінування різних варіацій однієї, або декількох, наведених вище методик. Варто пам'ятати, що передраковий стан, або дисплазія шийки матки – це не остаточний вирок, а лише хвороба, перспективи на повне вилікування якої, при сучасному рівні розвитку медицини, досить високі. Важливо лише чітко слідувати всім рекомендаціям свого гінеколога і не забувати про необхідність регулярного проходження профілактичних оглядів та лабораторних аналізів.

Додати коментар

Коментарі


9.87 з 10 , на основі 28 голосів
Запис
на прийом
Скарги і
побажання
Замовити
дзвінок
ЗАПИС НА ПРИЙОМ
Заявка на запис є дійсною
після її підтвердження адміністратором клініки

Вкажіть форму зворотнього звязку
  • Телефон
  • E-mail

* -Поля обовязкові для заповнення

СКАРГИ І ПОБАЖАННЯ


* -Поля обовязкові для заповнення

Залиште Ваш номер телефону і на протязі 30 хвилин ми Вам передзвонимо.
Обробка заявок проводиться з 9:00 до 20:00
Записатись на прийом